першопрестольний

ПЕРШОПРЕСТО́ЛЬНИЙ, а, е, заст.

В якому був головний престол; який був найдавнішою столицею (про місто).

Повертаючись з Криму до Петербурга, Олександр II зупинився в першопрестольній столиці Москві (В. Канівець);

// у знач. ім. Про місто Москва.

Я відмовився від квартири, яку .. пропонували в першопрестольній (Б. Олійник).

Значення в інших словниках

1. першопрестольний — першопресто́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. першопрестольний — [першопреистол'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. першопрестольний — -а, -е, заст. В якому був головний престол; який був найдавнішою столицею (про місто).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. першопрестольний — ПЕРШОПРЕСТО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. В якому був головний престол; який був найдавнішою столицею (про місто).  Словник української мови в 11 томах