Значення в інших словниках
-
першопрестольний —
[першопреистол'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
першопрестольний —
-а, -е, заст. В якому був головний престол; який був найдавнішою столицею (про місто).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
першопрестольний —
ПЕРШОПРЕСТО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. В якому був головний престол; який був найдавнішою столицею (про місто). Повертаючись з Криму до Петербурга, Олександр II зупинився в першопрестольній столиці Москві (В. Канівець); // у знач. ім. Про місто Москва.
Словник української мови у 20 томах
-
першопрестольний —
ПЕРШОПРЕСТО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. В якому був головний престол; який був найдавнішою столицею (про місто).
Словник української мови в 11 томах