першопрестольний

першопресто́льний

[першопре^истол'ни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. першопрестольний — першопресто́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. першопрестольний — -а, -е, заст. В якому був головний престол; який був найдавнішою столицею (про місто).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. першопрестольний — ПЕРШОПРЕСТО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. В якому був головний престол; який був найдавнішою столицею (про місто). Повертаючись з Криму до Петербурга, Олександр II зупинився в першопрестольній столиці Москві (В. Канівець); // у знач. ім. Про місто Москва.  Словник української мови у 20 томах
4. першопрестольний — ПЕРШОПРЕСТО́ЛЬНИЙ, а, е, заст. В якому був головний престол; який був найдавнішою столицею (про місто).  Словник української мови в 11 томах