Значення в інших словниках
-
першопричина —
першопричи́на іменник жіночого роду книжн.
Орфографічний словник української мови
-
першопричина —
-и, ж., книжн. Найперша, головна причина чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
першопричина —
ПЕРШОПРИЧИ́НА, и, ж., книжн. Найперша, головна причина чого-небудь. Закон єдності і боротьби протилежностей розкриває внутрішній зміст якісних перетворень тіл природи і раз і назавжди виганяє з науки ідеалістичні уявлення про першопоштовхи...
Словник української мови у 20 томах
-
першопричина —
ПРИЧИ́НА (явище, яке зумовлює чи породжує інше явище; протил. наслідок), МОТИ́В, ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПО́ШТОВХ розм., ПРУЖИ́НА розм., ПІДКЛА́ДКА розм., ПРИТИ́ЧИНА заст., розм., ПО́БИТ заст., розм., ПРИЧИ́НОК діал., ПРИТО́КА діал., ОСНО́ВА заст.
Словник синонімів української мови
-
першопричина —
ПЕРШОПРИЧИ́НА, и, ж., книжн. Найперша, головна причина чого-небудь. Закон єдності і боротьби протилежностей розкриває внутрішній зміст якісних перетворень тіл природи і раз і назавжди виганяє з науки ідеалістичні уявлення про першопоштовхи...
Словник української мови в 11 томах