першопричина
ПЕРШОПРИЧИ́НА, и, ж., книжн. Найперша, головна причина чого-небудь.
Закон єдності і боротьби протилежностей розкриває внутрішній зміст якісних перетворень тіл природи і раз і назавжди виганяє з науки ідеалістичні уявлення про першопоштовхи, вихідну симетрію, містичні кінетичні сутності як про першопричину руху (Знання.., 11, 1965, 11);
Шукання мотивів вчинків героя ведуть Л. Толстого від психології до соціології, бо першопричина, що обумовлює поведінку людини, криється саме тут (Рад. літ-во, 10, 1966, 26).
Словник української мови (СУМ-11)