першопричина

Значення в інших словниках

1. першопричина — першопричи́на іменник жіночого роду книжн. Орфографічний словник української мови
2. першопричина — -и, ж., книжн. Найперша, головна причина чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. першопричина — ПЕРШОПРИЧИ́НА, и, ж., книжн. Найперша, головна причина чого-небудь. Закон єдності і боротьби протилежностей розкриває внутрішній зміст якісних перетворень тіл природи і раз і назавжди виганяє з науки ідеалістичні уявлення про першопоштовхи... Словник української мови у 20 томах
4. першопричина — ПРИЧИ́НА (явище, яке зумовлює чи породжує інше явище; протил. наслідок), МОТИ́В, ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПО́ШТОВХ розм., ПРУЖИ́НА розм., ПІДКЛА́ДКА розм., ПРИТИ́ЧИНА заст., розм., ПО́БИТ заст., розм., ПРИЧИ́НОК діал., ПРИТО́КА діал., ОСНО́ВА заст. Словник синонімів української мови
5. першопричина — ПЕРШОПРИЧИ́НА, и, ж., книжн. Найперша, головна причина чого-небудь. Закон єдності і боротьби протилежностей розкриває внутрішній зміст якісних перетворень тіл природи і раз і назавжди виганяє з науки ідеалістичні уявлення про першопоштовхи... Словник української мови в 11 томах