1. Словник синонімів Вусика

початок

Альфа (перен.) витоки, дебют, закладини, започаткування, затія, заспів, захід, зачин, зачинання, зачинок, начало, основа, першоджерело, першооснова, першопочаток, першопричина, початки (математики), початкування, почин, починання, причина, спроба

Фразеологічні синоніми: життєве начало; начало начал; організуюче начало; перша спроба; перший блин; перший крок; пробна куля; пробний камінь; стримуюче начало

Приповідки: Не знаєш початку — не гудь кінця. Пішла писати губернія! Пішли писати та відписувати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. початок — (перший вияв чогось) почин, зав'язок, розм. зачин, (твору) пролог, (опери) увертюра. Словник синонімів Полюги
  2. початок — поча́ток 1 іменник чоловічого роду вихідний пункт; перший момент поча́ток 2 іменник чоловічого роду колос Орфографічний словник української мови
  3. початок — Почин, зачинання, о. перше слово, перший крок, п. старт, (кар'єри) дебют; (пісні) заспів, (думи) зачин, (твору) ВСТУП, пролог, зав'язка; (руху) зародок, джерело; мн. ПОЧАТКИ, (наук) ази, елементи, основи; п! ІНІЦІЯТИВА. Словник синонімів Караванського
  4. початок — [початок] -тку, м. (ў) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. початок — I -тку, ч. 1》 Вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту; прот. кінець. Початок координат мат. — точка перетину осей координат. 2》 чого і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. початок — ПОЧА́ТОК¹, тку, ч. 1. Вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту; протилежне кінець. Ті-бо простори всесвітні кінця і початку не мають І у керунках розбіжних одкриті без краю (М. Словник української мови у 20 томах
  7. початок — поча́ток : ♦ ко́ждий поча́ток тяжки́й кожну справу розпочинати важко (Франко) (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. початок — Добрий на початок. Вірування простолюддя, що є добрі і лихі люди на початок якогось діла. Добрий початок, то половина роботи. Від початку залежить охота до дальшої праці. Кожен початок тяжкий. Звичайно найтяжче почати діло. Який початок — такий і кінець. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. початок — див. суцвіття Універсальний словник-енциклопедія
  10. початок — на пе́рших пора́х (поча́тках). У період виникнення чогось, задуму створення чого-небудь; на самому початку, спочатку. (Загуба:) Тут же свої люди ще лишилися. Допоможуть на перших порах… (Я. Мамонтов); Буде трудно, правда. Фразеологічний словник української мови
  11. початок — ВИ́ТІК (місце, де починається річка), ПОЧА́ТОК. Була мандрівка (школярів) до витоку Дністра (Є. Куртяк); Її (річки) початок позначався в тихому лимані течією, що срібним віялом хвильок виблискувала вдалині (О. Досвітній). Словник синонімів української мови
  12. початок — Поча́ток, -тку, -ткові; -ча́тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. початок — ПОЧА́ТОК¹, тку, ч. 1. Вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту; протилежне кінець. Ті-бо простори всесвітні кінця і початку не мають І у керунках розбіжних одкриті без краю (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  14. початок — Початок, -тку м. Начало. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388. Словник української мови Грінченка