початок

Альфа (перен.) витоки, дебют, закладини, започаткування, затія, заспів, захід, зачин, зачинання, зачинок, начало, основа, першоджерело, першооснова, першопочаток, першопричина, початки (математики), початкування, почин, починання, причина, спроба

Фразеологічні синоніми: життєве начало; начало начал; організуюче начало; перша спроба; перший блин; перший крок; пробна куля; пробний камінь; стримуюче начало

Приповідки: Не знаєш початку — не гудь кінця. Пішла писати губернія! Пішли писати та відписувати

Значення в інших словниках

1. початок — (перший вияв чогось) почин, зав'язок, розм. зачин, (твору) пролог, (опери) увертюра.  Словник синонімів Полюги
2. початок — поча́ток 1 іменник чоловічого роду вихідний пункт; перший момент поча́ток 2 іменник чоловічого роду колос  Орфографічний словник української мови
3. початок — Почин, зачинання, о. перше слово, перший крок, п. старт, (кар'єри) дебют; (пісні) заспів, (думи) зачин, (твору) ВСТУП, пролог, зав'язка; (руху) зародок, джерело; мн. ПОЧАТКИ, (наук) ази, елементи, основи; п! ІНІЦІЯТИВА.  Словник синонімів Караванського
4. початок — [початок] -тку, м. (ў) -тку, мн. -ткие, -тк'іў  Орфоепічний словник української мови
5. початок — I -тку, ч. 1》 Вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту; прот. кінець. Початок координат мат. — точка перетину осей координат. 2》 чого і без додатка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. початок — ПОЧА́ТОК¹, тку, ч. 1. Вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту; протилежне кінець. Ті-бо простори всесвітні кінця і початку не мають І у керунках розбіжних одкриті без краю (М.  Словник української мови у 20 томах
7. початок — поча́ток : ♦ ко́ждий поча́ток тяжки́й кожну справу розпочинати важко (Франко) (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. початок — Добрий на початок. Вірування простолюддя, що є добрі і лихі люди на початок якогось діла. Добрий початок, то половина роботи. Від початку залежить охота до дальшої праці. Кожен початок тяжкий. Звичайно найтяжче почати діло. Який початок — такий і кінець.  Приповідки або українсько-народня філософія
9. початок — див. суцвіття  Універсальний словник-енциклопедія
10. початок — на пе́рших пора́х (поча́тках). У період виникнення чогось, задуму створення чого-небудь; на самому початку, спочатку. (Загуба:) Тут же свої люди ще лишилися. Допоможуть на перших порах… (Я. Мамонтов); Буде трудно, правда.  Фразеологічний словник української мови
11. початок — ВИ́ТІК (місце, де починається річка), ПОЧА́ТОК. Була мандрівка (школярів) до витоку Дністра (Є. Куртяк); Її (річки) початок позначався в тихому лимані течією, що срібним віялом хвильок виблискувала вдалині (О. Досвітній).  Словник синонімів української мови
12. початок — Поча́ток, -тку, -ткові; -ча́тки, -тків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. початок — ПОЧА́ТОК¹, тку, ч. 1. Вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту; протилежне кінець. Ті-бо простори всесвітні кінця і початку не мають І у керунках розбіжних одкриті без краю (Зеров, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
14. початок — Початок, -тку м. Начало. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.  Словник української мови Грінченка