початок
поча́ток
I -тку, ч.
1》 Вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту; прот. кінець.
Початок координат мат. — точка перетину осей координат.
2》 чого і без додатка. Перший момент (перші моменти) вияву якої-небудь дії, явища, процесу; прот. кінець.
3》 Те, з чого починається твір, фільм, спектакль і т. ін.; зав'язка.
4》 перев. мн. Зародок, першоджерело чого-небудь. Класти початок.
5》 Основа, першоелемент чого-небудь.
6》 звичайно мн., заст. Основні положення, принципи, засади.
II -тка, ч.
Характерний для початкоцвітих рослин колос із потовщеною м'ясистою віссю, вкритою квітками або плодами.
Великий тлумачний словник сучасної української мови