початок —
поча́ток 1 іменник чоловічого роду вихідний пункт; перший момент поча́ток 2 іменник чоловічого роду колос
Орфографічний словник української мови
початок —
Почин, зачинання, о. перше слово, перший крок, п. старт, (кар'єри) дебют; (пісні) заспів, (думи) зачин, (твору) ВСТУП, пролог, зав'язка; (руху) зародок, джерело; мн. ПОЧАТКИ, (наук) ази, елементи, основи; п! ІНІЦІЯТИВА.
Словник синонімів Караванського
початок —
[початок] -тку, м. (ў) -тку, мн. -ткие, -тк'іў
Орфоепічний словник української мови
початок —
I -тку, ч. 1》 Вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту; прот. кінець. Початок координат мат. — точка перетину осей координат. 2》 чого і без додатка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
початок —
ПОЧА́ТОК¹, тку, ч. 1. Вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту; протилежне кінець. Ті-бо простори всесвітні кінця і початку не мають І у керунках розбіжних одкриті без краю (М.
Словник української мови у 20 томах
початок —
поча́ток : ♦ ко́ждий поча́ток тяжки́й кожну справу розпочинати важко (Франко) (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
початок —
Добрий на початок. Вірування простолюддя, що є добрі і лихі люди на початок якогось діла. Добрий початок, то половина роботи. Від початку залежить охота до дальшої праці. Кожен початок тяжкий. Звичайно найтяжче почати діло. Який початок — такий і кінець.
Приповідки або українсько-народня філософія
початок —
див. суцвіття
Універсальний словник-енциклопедія
початок —
на пе́рших пора́х (поча́тках). У період виникнення чогось, задуму створення чого-небудь; на самому початку, спочатку. (Загуба:) Тут же свої люди ще лишилися. Допоможуть на перших порах… (Я. Мамонтов); Буде трудно, правда.
Фразеологічний словник української мови
початок —
ВИ́ТІК (місце, де починається річка), ПОЧА́ТОК. Була мандрівка (школярів) до витоку Дністра (Є. Куртяк); Її (річки) початок позначався в тихому лимані течією, що срібним віялом хвильок виблискувала вдалині (О. Досвітній).
Словник синонімів української мови
початок —
Поча́ток, -тку, -ткові; -ча́тки, -тків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
початок —
ПОЧА́ТОК¹, тку, ч. 1. Вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту; протилежне кінець. Ті-бо простори всесвітні кінця і початку не мають І у керунках розбіжних одкриті без краю (Зеров, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
початок —
Початок, -тку м. Начало. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
Словник української мови Грінченка