пестиво

ПЕСТИ́ВО, рідко.

Присл. до пести́вий.

Рили землю пестиво й уперто, немов хотіли задарити її ласкою, аби вона повернула хоч частину надій (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. пестиво — пести́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. пестиво — рідко. Присл. до пестивий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пестиво — ПЕСТИ́ВО, рідко. Присл. до пести́вий. Рили землю пестиво й уперто, немов хотіли задарити її ласкою, аби вона повернула хоч частину надій (Панч, Солом. дим, 1929, 81).  Словник української мови в 11 томах