пестливо

ПЕСТЛИ́ВО.

Присл. до пестли́вий 1.

Йому хочеться пригорнутися до матінки, перепросити її, поцілувати ту руку, що не раз пестливо гладила його по головці (М. Коцюбинський);

Пестливо торкнувшись мимохідь гарячого Ганниного підборіддя і побажавши їй швидше одужувати, панич залишив кімнату (О. Гончар);

– Івасику, голубчику, глянь на мене, серце моє! – говорила пестливо Ганна до дитини, огортаючи руками (М. Грушевський).

Значення в інших словниках

1. пестливо — пестли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. пестливо — Присл. до пестливий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пестливо — ПЕСТЛИ́ВО. Присл. до пестли́вий 1. Йому хочеться пригорнутися до матінки, перепросити її, поцілувати ту руку, що не раз пестливо гладила його по головці (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах