песький

ПЕ́СЬКИЙ, а, е, діал.

1. Песячий.

“Пустіть!.. – кричить Рябко: – не будь я песький син, Коли вже вдержу більш!..” (П. Гулак-Артемовський).

2. Уживається як лайливе слово.

Тільки не поклонись їй звичайненько, або пхни не бачачи, або що-небудь, то зараз і залящить: “Будеш мені, песький сину, тямити; тривай лишень!” (Г. Квітка-Основ'яненко);

Хапає він [океан], тягне з долин Усе, що потрапить на очі, А потім іще, песький син, Заразливо, мило регоче (М. Гірник).

Значення в інших словниках

1. песький — пе́ський прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. песький — -а, -е, діал. 1》 Песячий. 2》 Уживається як лайливе слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. песький — Пе́ський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. песький — ПЕ́СЬКИЙ, а, е, діал. 1. Песячий. «Пустіть!.. — кричить Рябко: — не будь я песький син, Коли вже вдержу більш!..» (Г.-Арт., Байки.., 1958, 51). 2. Уживається як лайливе слово.  Словник української мови в 11 томах
5. песький — Песький, -а, -е Собачій. Пустіть! — кричить Рябко, — не будь я песький син, коли вже вдержу більш. Г.-Арт. (О. 1861. III. 82). Отже песька дитина тобі вже й до роботи не кидається. Левиц. І. 277.  Словник української мови Грінченка