печія
ПЕЧІЯ́, ї́, ж.
Те саме, що зга́га 3.
Вода кругом човна ще більше дражнила його; печія й смага ще гірше пекла його в грудях, у горлі (І. Нечуй-Левицький);
Я вранці випив квасу зі збаняти. З такої ночі мучить печія (Л. Костенко);
* Образно. Чує Йосип – уже і засватали Якова і весілля незабаром... Пекуча печія ухопила його за серце (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)