печія
ПЕЧІЯ́, ї́, ж. Те саме, що зга́га 3.
Вода кругом човна ще більше дражнила його; печія й смага ще гірше пекла його в грудях, у горлі (Н.-Лев., II, 1956, 233);
— Печія пече!.. Хоч водою запить (Тесл., З книги життя, 1949, 96);
*Образно. Чує Йосип — уже і засватали Якова і весілля незабаром… Пекуча печія ухопила його за серце (Мирний, IV, 1955, 38).
Словник української мови (СУМ-11)