пещенець
ПЕ́ЩЕНЕЦЬ, нця, ч., рідко.
Той, кого пестять; пещене дитя.
Раптом Тарас отаке: – Машиністом, каже, хочу. Відтоді подивився [Дунай] на сина інакшими очима .. Молодець. За такого можна не боятися, що виросте з нього якийсь .. матусин пещенець... (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)