пила
ПИЛА́, и́, ж.
1. Те саме, що пи́лка 1.
Знадвору чутно стукіт сокир, свист пили, гукання робочих людей (Леся Українка);
Ми упевнено, Вміло тримаєм І кермо, І сокиру, й пилу (П. Дорошко);
Дзвінко співа електрична пила (І. Муратов).
2. техн. Механізм, пристрій, основною робочою частиною якого є інструмент для пиляння.
Створено ряд конструкцій нових механізмів – вугільних пил, розрахованих на виймання вугілля без людей у вибої (з газ.).
(1) Стрічкова́ пила́ (пи́лка) – гнучка сталева нескінченна стрічка, на одній з поздовжніх частин якої нарізані зубці.
Головні переваги стрічкових пилок у тому, що на них розпилюють колоди будь-якого діаметра; можна на них .. випилювати пиломатеріали будь-якого розміру (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)