пилипівчаний
ПИЛИПІВЧА́НИЙ, а, е, розм.
Який буває на пилипівку.
Галецька обсміхнулась, неначе блиснуло сонце з-за хмар в пилипівчану негідь та сльоту (І. Нечуй-Левицький);
Десь коло півночі Вербівку засипало майже в коліно тривким пилипівчаним снігом (А. Іщук).
Словник української мови (СУМ-20)