пилипівчаний

ПИЛИПІВЧА́НИЙ, а, е, розм. Який буває на пилипівку.

Галецька обсміхнулась, неначе блиснуло сонце з-за хмар в пилипівчану негідь та сльоту (Н.-Лев., IV, 1956, 282);

Десь коло півночі Вербівку засипало майже в коліно тривким пилипівчаним снігом (Іщук, Вербівчани, 1961, 190).

Значення в інших словниках

1. пилипівчаний — -а, -е, розм. Який буває на пилипівку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пилипівчаний — ПИЛИПІВЧА́НИЙ, а, е, розм. Який буває на пилипівку. Галецька обсміхнулась, неначе блиснуло сонце з-за хмар в пилипівчану негідь та сльоту (І. Нечуй-Левицький); Десь коло півночі Вербівку засипало майже в коліно тривким пилипівчаним снігом (А. Іщук).  Словник української мови у 20 томах