пилюга
ПИЛЮ́ГА́, ю́ги́, ж., розм.
Густий пил; велика кількість пилу (у 1 знач.).
Овечки бекали та мекали, розскакувались на всі боки й піднімали з шляху страшенну пилюгу... (Панас Мирний);
Небезпека у Чорнобилі і довкола нього була розчинена .. у пилюці на дорогах та вулицях (Ю. Щербак).
Словник української мови (СУМ-20)