писаннячко
ПИСА́ННЯЧКО, а, с.
Зменш.-пестл. до писа́ння 2.
Ой сів же він при столику, При світлі думав, Писаннячко дрібнесеньке, А він го [його] читав (Ю. Федькович);
– Перегляньте, перегляньте архівник .. У нас немає кому доглядати паперовий брухт .. А ви – людина вчена, поворушіть трохи це прадідівське писаннячко; колись якась користь з цього буде (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)