писаннячко

ПИСА́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до писа́ння 2.

Ой сів же він при столику, При світлі думав, Писаннячко дрібнесеньке, А він го [його] читав (Федьк., Буковина, 1950, 24);

— Перегляньте, перегляньте архівник.. У нас немає кому доглядати паперовий брухт.. А ви — людина вчена, поворушіть трохи це прадідівське писаннячко; колись якась користь з цього буде (Донч., II, 1956, 12).

Значення в інших словниках

1. писаннячко — писа́ннячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. писаннячко — -а, с. Зменш.-пестл. до писання 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. писаннячко — ПИСА́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до писа́ння 2. Ой сів же він при столику, При світлі думав, Писаннячко дрібнесеньке, А він го [його] читав (Ю. Федькович); – Перегляньте, перегляньте архівник .. У нас немає кому доглядати паперовий брухт ..  Словник української мови у 20 томах