писарювати

ПИСАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм.

Бути писарем.

– Та ви добренно пишете! – здивувався становий. – Навчився, писарюючи колись у волості, – одказав Пищимуха (Панас Мирний);

Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне (Б. Грінченко);

Гергелик на посаді писаря виявився справжнім надбанням. З головою закопався він у свої справи і розвів таку канцелярію, ніби писарював не в партизанському загоні, а в якійсь мирній установі (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. писарювати — писарюва́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. писарювати — див. працювати  Словник синонімів Вусика
3. писарювати — -юю, -юєш, недок., розм. Бути писарем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. писарювати — ПИСАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути писарем. — Та ви добренно пишете! — здивувався становий. — Навчився, писарюючи колись у волості, — одказав Пищимуха (Мирний, IV, 1955, 383); Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює...  Словник української мови в 11 томах
5. писарювати — Писарювати, -рюю, -єш гл. Быть писаремъ. О. 1862. VI. 96.  Словник української мови Грінченка