писемність

ПИСЕ́МНІСТЬ, ності, ж., збірн.

1. Система графічних знаків, уживаних для писання в якій-небудь мові або групі мов.

Поява писемності в східних слов'ян – предків російського, українського та білоруського народів – припадає на давні історичні часи (з навч. літ.);

За кілька тисячоліть до нашої ери давні китайці вже мали писемність і вміли складати географічні описи, а також зображати місцевість у вигляді карт (з наук.-попул. літ.).

2. Сукупність писемних, літературних пам'яток якогось часу, якого-небудь народу; письменство.

Древньоруська культура – яскраве самобутнє і багатогранне явище. До якої б сторони її не звернутися – чи до писемності (художня література, історія, публіцистика), чи до мистецтва.., – скрізь стародавня Русь залишила свій неповторний і глибокий слід (з навч. літ.);

Інтермедії до драми Якуба Гаватовича належать до визначних пам'яток давньої української писемності (з наук. літ.).

(1) Консона́нтна писе́мність – тип фонетичної писемності, що передає лише приголосні звуки.

Консонантна писемність часто є перехідною від складової писемності до повністю фонетичної. (з наук. літ.);

В іноземній літературі системи консонантної писемності називають також абджадами, за назвою абетки в арабській мові – “абджадія” (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. писемність — писемність – письменність – письменство Мабуть, через звукову подібність цих іменників автори й промовці інколи помиляються, використовуючи їх у невластивому значенні. Писемність передає такий зміст:...  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. писемність — писе́мність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. писемність — ПИСЕМНІСТЬ – ПИСЬМЕННІСТЬ – ПИСЬМЕННИЦТВО, ПИСЬМЕНСТВО Писемність, -ності, ор. -ністю. 1. Система графічних знаків, уживаних для писання в якійсь мові або групі мов: слов’янська писемність.  Літературне слововживання
4. писемність — [пиесемн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
5. писемність — -ності, ж., збірн. 1》 Система графічних знаків, уживаних для писання в якій-небудь мові або групі мов. 2》 Сукупність писемних, літературних пам'яток якогось часу, якого-небудь народу; письменство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. писемність — ПИСЕМНІСТЬ (система графічних знаків певної мови, групи мов), ПИСЬМЕ́НСТВО, ПИСЬМО́. Живий народ, що мав своє письмо! Чи, може, в них (скіфів) така була писемність, що ми її вчитати не втнемо? (Л. Костенко); Письменство виникло у слов'ян ще до прийняття християнства (з газети).  Словник синонімів української мови
7. писемність — ПИСЕ́МНІСТЬ, ності, ж., збірн. 1. Система графічних знаків, уживаних для писання в якій-небудь мові або групі мов. Поява писемності в східних слов’ян — предків російського...  Словник української мови в 11 томах