писемний
ПИСЕ́МНИЙ, а, е.
1. Виражений за допомогою графічних знаків; написаний.
Серед джерел вивчення історії мови головними є два: писемні пам'ятки й живі народні говірки (з наук. літ.).
2. заст. Признач. для писання, який служить для письма.
Удвох вони йшли до монастиря, до писемної палати, де ченці переписували книги (А. Хижняк);
У кімнаті майже порожньо. Великий писемний стіл і шафа з книжками – з одного боку, ліжко і столик-шафа для їжі, з другого (В. Собко).
3. Власт. пам'яткам писемності; книжний (перев. про мову).
Науковий стиль менше за інші піддається впливу розмовної стихії. Він весь час твердо стоїть на позиціях писемного різновиду (з наук. літ.);
Писемна мова.
Словник української мови (СУМ-20)