писець

ПИСЕ́ЦЬ, сця́, ч.

1. іст. У давній Русі – переписувач і упорядник рукописних книг.

2. заст. Писар (у 2 знач.).

Тільки розвиднілось, до лодій [човнів] прийшли цареві мужі: в темних одежах, .. з тлумачами й писцями (С. Скляренко);

* У порівн. Прилабузнивсь [Вулкан] до Киприди, Як до просителя писець (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. писець — писе́ць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. писець — -сця, ч. 1》 іст. У давній Русі – переписувач і упорядник рукописних книг. 2》 заст. Писар (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. писець — присудк. сл., лайл., див. пісець.  Словник сучасного українського сленгу
4. писець — ПЕРЕПИ́СУВАЧ іст. (той, хто переписував і упорядковував рукописні книги), ПИСЕ́ЦЬ, СПИСА́ТЕЛЬ заст. За невеликими конторками сидять, схилившись над книгами, кілька ченців — переписувачі (І.  Словник синонімів української мови
5. писець — ПИСЕ́ЦЬ, сця́, ч. 1. іст. У давній Русі — переписувач і упорядник рукописних книг. 2. заст. Писар (у 2 знач.). Тільки розвиднілось, до лодій [човнів] прийшли цареві мужі: в темних одежах, ..з тлумачами й писцями (Скл., Святослав, 1959, 138); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах