писець —
писе́ць іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
писець —
-сця, ч. 1》 іст. У давній Русі – переписувач і упорядник рукописних книг. 2》 заст. Писар (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
писець —
ПИСЕ́ЦЬ, сця́, ч. 1. іст. У давній Русі – переписувач і упорядник рукописних книг. 2. заст. Писар (у 2 знач.). Тільки розвиднілось, до лодій [човнів] прийшли цареві мужі: в темних одежах, .. з тлумачами й писцями (С. Скляренко); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
писець —
ПЕРЕПИ́СУВАЧ іст. (той, хто переписував і упорядковував рукописні книги), ПИСЕ́ЦЬ, СПИСА́ТЕЛЬ заст. За невеликими конторками сидять, схилившись над книгами, кілька ченців — переписувачі (І.
Словник синонімів української мови
писець —
ПИСЕ́ЦЬ, сця́, ч. 1. іст. У давній Русі — переписувач і упорядник рукописних книг. 2. заст. Писар (у 2 знач.). Тільки розвиднілось, до лодій [човнів] прийшли цареві мужі: в темних одежах, ..з тлумачами й писцями (Скл., Святослав, 1959, 138); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах