писець
ПЕРЕПИ́СУВАЧ іст. (той, хто переписував і упорядковував рукописні книги), ПИСЕ́ЦЬ, СПИСА́ТЕЛЬ заст. За невеликими конторками сидять, схилившись над книгами, кілька ченців — переписувачі (І. Кочерга); Ярослав Мудрий зібрав писців, які перекладали з грецької і написали багато книжок, що зберігаються в церкві святої Софії (з журналу); Як потрапив Кирило у кліть біля собору, де списателі сиділи та де за стіною книги лежали, про все забув (А. Хижняк).
ПИ́САР іст. (людина, яка професійно займалася переписуванням паперів, складанням прохань тощо), ПИСЕ́ЦЬ, ПИСА́КА заст.; ПЕРЕПИ́СУВАЧ (той, хто займався переписуванням чогось). — Пішов в писарі в громаду.. Пишу собі, з людьми братаюсь (Т. Шевченко); До лодій прийшли цареві мужі.. з тлумачами й писцями (С. Скляренко); Нашукала я собі знов писаку, начеркав він мені прошення (А. Кримський); Я приніс із собою до гуртожитку книжки, друковані для сліпих, і рукопис твору, який я диктував кільком добровільним переписувачам (Ю. Яновський).
ПИ́САР (працівник канцелярії), ПИСЕ́ЦЬ, КАНЦЕЛЯРИ́СТ заст. У канцелярії за столами сиділи й шкрябали перами писарі (А. Головко); Без друзів, без прагнень, без мрій ідуть поодинці й мовчать Писці вкритих злочином фірм, контор безпощадних служаки (М. Бажан); Гриць Калинович був канцеляристом при львівській скарбовій бухгалтерії ще за панщини (І. Франко).
Словник синонімів української мови