письмена

ПИСЬМЕНА́, ме́н, мн.

1. Писемні знаки, літери, перев. стародавні.

По стінах не картини, не ікони – розвішані там білі скрижалі, а на їх – дрібні, таємничі гієрогліфи [ієрогліфи] – письмена (С. Васильченко).

2. заст. Система графічних знаків, які вживаються для письма; те, що написане за допомогою цих знаків.

Старі архіви треба зберігати, копатися в них, ворушити їхній давній пил і цвіль. На сонце треба витягати ці прадідівські письмена! (О. Донченко).

△ (1) Куфі́чні письмена́, лінгв. – різновид давнього арабського письма.

Значення в інших словниках

1. письмена — письмена́ множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. письмена — (стародавні) літери, букви, <�писемні> знаки; (китайські) гієрогліфи.  Словник синонімів Караванського
3. письмена — -мен, мн. 1》 Писемні знаки, літери, перев. стародавні. 2》 заст. Система графічних знаків, які вживаються для письма; те, що написане за допомогою цих знаків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. письмена — Письмена́, -ме́н, -мена́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. письмена — ПИСЬМЕНА́, ме́н, мн. 1. Писемні знаки, літери, перев. стародавні. По стінах не картини, не ікони — розвішані там білі скрижалі, а на їх — дрібні, таємничі гієрогліфи [ієрогліфи] — письмена (Вас., І, 1959, 337). 2. заст.  Словник української мови в 11 томах