пихкання

ПИ́ХКАННЯ, я, с.

Дія за знач. пи́хкати і звуки, утворювані цією дією.

– А вона тобі, ота бісова машина, як скажена – тільки гурк-гурк, пих-пих. І від того пихкання та гарчання у мене в голові одразу все шкереберть (С. Журахович);

В суботу і неділю на заводі тиша. Не чути ритмічних постукувань конвейєрних візків, важкого пихкання пресів (з газ.).

Значення в інших словниках

1. пихкання — пи́хкання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пихкання — -я, с. Дія за знач. пихкати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пихкання — ПИ́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. пи́хкати і звуки, утворювані цією дією. — А вона тобі, ота бісова машина, як скажена — тільки гурк-гурк, пих-пих. І від того пихкання та гарчання у мене в голові одразу все шкереберть (Жур., Дорога..  Словник української мови в 11 томах