Словник української мови у 20 томах

пишномовність

ПИШНОМО́ВНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. пишномо́вний.

Щоб надати більшої пишномовності своїм творам, панегіристи вживали вишукані риторичні фігури і нерідко зловживали античною міфологією та ремінісценціями з греко-римської історії і літератури (з наук. літ.);

Пишномовність Аркадія – засіб маскування убозтва думки і корисливих розрахунків (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пишномовність — пишномо́вність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пишномовність — -ності, ж. Властивість за знач. пишномовний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пишномовність — КРАСНОМО́ВНІСТЬ (здатність, уміння гарно, майстерно говорити), КРАСНОМО́ВСТВО, СОЛОДКОМО́ВСТВО розм., СОЛОДКОМО́ВНІСТЬ розм., ВІТІ́ЙСТВО (ВИТІ́ЙСТВО) заст., ВИМО́ВНІСТЬ діал., ЕЛОКВЕ́НЦІЯ книжн. заст.; ПИШНОМО́ВНІСТЬ, ВИСОКОМО́ВНІСТЬ, ХИТРОМО́ВКА заст.  Словник синонімів української мови
  4. пишномовність — ПИШНОМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пишномо́вний. Щоб надати більшої пишномовності своїм творам...  Словник української мови в 11 томах