пишномовність
ПИШНОМО́ВНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. пишномо́вний.
Щоб надати більшої пишномовності своїм творам, панегіристи вживали вишукані риторичні фігури і нерідко зловживали античною міфологією та ремінісценціями з греко-римської історії і літератури (з наук. літ.);
Пишномовність Аркадія – засіб маскування убозтва думки і корисливих розрахунків (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)