пишномовність
ПИШНОМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пишномо́вний.
Щоб надати більшої пишномовності своїм творам, панегіристи вживали вишукані риторичні фігури і нерідко зловживали античною міфологією та ремінісценціями з греко-римської історії і літератури (Рад. літ-во, 5, 1962, 87);
Пишномовність Аркадія — засіб маскування убозтва думки і корисливих розрахунків (Укр. літ., 10, 1957, 149).
Словник української мови (СУМ-11)