пишномовно
ПИШНОМО́ВНО.
Присл. до пишномо́вний.
– Взагалі людей не буває, – не заспокоювалася Майя. – Люди завжди конкретні. Ось ти, я. А он Леся, Лань. – Конкретні! Ой, Майко! Пишномовно як. Філософ! – зареготала Галя (А. Хижняк);
Куліш, манірний, красивий, самозакоханий, як завжди пишномовно зустрів Тараса (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)