пищуха
ПИЩУ́ХА¹, и, ж.
Корисний комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір'ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник.
Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець .. Це підкоришник, або пищуха, малесенька сірувато-коричнева пташка (з газ.);
Слід принаджувати в сади корисних птахів: синиць, пищух, шпаків, одудів (з наук. літ.).
ПИЩУ́ХА², и, ж.
Невелика рослиноїдна тварина родини пищухових, перев. іржасто-рудуватого кольору з довгим волосяним покровом, невеликими вухами і коротким хвостом, яка видає пискливі звуки; сіноставець.
Словник української мови (СУМ-20)