пищуха

пищу́ха

I -и, ж.

Комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір'ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник.

II -и, ж.

Невелика рослиноїдна тварина-гризун, перев. іржасто-рудуватого кольору, з довгим волосяним покровом, невеликими вухами і коротким хвостом, яка видає пискливі звуки; сіноставець.

Значення в інших словниках

1. пищуха — пищу́ха 1 іменник жіночого роду, істота підкоришник — птах пищу́ха 2 іменник жіночого роду, істота сіноставець — тварина-гризун  Орфографічний словник української мови
2. пищуха — ПИЩУ́ХА¹, и, ж. Корисний комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір'ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець ..  Словник української мови у 20 томах
3. пищуха — ПИЩУ́ХА (птах), ПІДКОРИ́ШНИК. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець. Це підкоришник, або пищуха, маленька сірувато-коричнева пташка (з газети). ПИЩУ́ХА (гризун), СІНОСТА́ВЕЦЬ, СІНОСТА́ВКА.  Словник синонімів української мови
4. пищуха — ПИЩУ́ХА¹, и, ж. Корисний комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір’ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець.. Це підкоришник, або пищуха, малесенька сірувато-коричнева пташка (Веч.  Словник української мови в 11 томах