плавання
ПЛА́ВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. пла́вати.
Та Семен і плавати не вміє – що вже то за купання без плавання (Б. Грінченко);
Плавання виникло з життєвих потреб людини. Рибальство, полювання вимагали від людини вміння триматися на воді (з наук.-попул. літ.);
Вільне плавання в космосі.
2. Подорожування на човні, пароплаві і т. ін.; рейс судна.
Великому кораблю – велике плавання (прислів'я);
Одіссея – се збірка пісень про морські плавання і пригоди (І. Франко);
Виходим ми із гавані В моря далекі, в плавання (Л. Забашта);
Кругосвітнє плавання.
3. Навігація, судноплавство.
Плавання по Босфору – складний іспит для лоцманів і екіпажів суден (з наук.-попул. літ.);
Плавання в полярних широтах.
(1) Дале́ке пла́вання – перебування на суднах у відкритих морях і океанах за межами кордонів, установлених законодавством для каботажного плавання.
Пароплав прибув з-за моря, із далеких плавань (М. Терещенко);
Капітан далекого плавання;
(2) Кабота́жне пла́вання – те саме, що кабота́ж.
△ (3) Підво́дне пла́вання;
(4) Синхро́нне пла́вання;
(5) Фігу́рне пла́вання – групові гімнастичні вправи на воді.
Словник української мови (СУМ-20)