плавання
ПЛА́ВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. пла́вати.
Та Семен і плавати не вміє — що вже то за купання без плавання (Гр., І, 1963, 352);
Плавання виникло з життєвих потреб людини. Рибальство, полювання вимагали від людини вміння триматися на воді (Наука.., 6, 1967, 37);
Вільне плавання в космосі.
2. Подорожування на човні, пароплаві і т. ін.; рейс судна.
Великому кораблю — велике плавання (Укр.. присл.., 1955, 258);
Одіссея — се збірка пісень про морські плавання і пригоди (Фр., XVI, 1955, 390);
Виходим ми із гавані В моря далекі, в плавання (Забашта, Квіт.., 1960, 147);
Кругосвітнє плавання.
Дале́ке пла́вання — перебування на суднах у відкритих морях і океанах за межами кордонів, установлених законодавством для каботажного плавання.
Пароплав прибув з-за моря, із далеких плавань (Тер., Правда, 1952, 163);
Капітан далекого плавання;
Кабота́жне пла́вання — те саме, що кабота́ж.
3. Навігація, судноплавство.
Плавання по Босфору — складний іспит для лоцманів і екіпажів суден (Знання.., 8, 1966, 16);
Плавання в полярних широтах.
Словник української мови (СУМ-11)