1. Словник української мови в 11 томах

плавання

ПЛА́ВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. пла́вати.

Та Семен і плавати не вміє — що вже то за купання без плавання (Гр., І, 1963, 352);

Плавання виникло з життєвих потреб людини. Рибальство, полювання вимагали від людини вміння триматися на воді (Наука.., 6, 1967, 37);

Вільне плавання в космосі.

2. Подорожування на човні, пароплаві і т. ін.; рейс судна.

Великому кораблю — велике плавання (Укр.. присл.., 1955, 258);

Одіссея — се збірка пісень про морські плавання і пригоди (Фр., XVI, 1955, 390);

Виходим ми із гавані В моря далекі, в плавання (Забашта, Квіт.., 1960, 147);

Кругосвітнє плавання.

Дале́ке пла́вання — перебування на суднах у відкритих морях і океанах за межами кордонів, установлених законодавством для каботажного плавання.

Пароплав прибув з-за моря, із далеких плавань (Тер., Правда, 1952, 163);

Капітан далекого плавання;

Кабота́жне пла́вання — те саме, що кабота́ж.

3. Навігація, судноплавство.

Плавання по Босфору — складний іспит для лоцманів і екіпажів суден (Знання.., 8, 1966, 16);

Плавання в полярних широтах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плавання — пла́вання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. плавання — Плавба, поет. плав; (судном) подорож, подорожування; (на морі) навігація, МОРЕПЛАВСТВО; (прибережне) каботаж; пор. РЕЙС. Словник синонімів Караванського
  3. плавання — -я, с. 1》 Дія за знач. плавати. Спортивне плавання — вид спорту, що включає плавання на різні дистанції певним стилем, підводне плавання, прикладне, синхронне, а також стрибки у воду та водне поло. 2》 Подорожування на човні, пароплаві і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плавання — ПЛА́ВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. пла́вати. Та Семен і плавати не вміє – що вже то за купання без плавання (Б. Грінченко); Плавання виникло з життєвих потреб людини. Рибальство, полювання вимагали від людини вміння триматися на воді (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. плавання — I піднімання твердих тіл на поверхні або всередині рідини; відбувається, коли виштовхувальна сила, що діє на тіло, не менша від його ваги. Універсальний словник-енциклопедія
  6. плавання — НАВІГА́ЦІЯ (плавання суден по морях, річках і т. ін.; пора, протягом якої можливе таке плавання), СУДНОПЛА́ВСТВО, ПЛА́ВАННЯ. Сама ж заступниця стоїть на площі і слухає розповідь капітана далекого плавання Данила Реви про арктичну навігацію (О. Словник синонімів української мови