1. Словник синонімів української мови

плавання

НАВІГА́ЦІЯ (плавання суден по морях, річках і т. ін.; пора, протягом якої можливе таке плавання), СУДНОПЛА́ВСТВО, ПЛА́ВАННЯ. Сама ж заступниця стоїть на площі і слухає розповідь капітана далекого плавання Данила Реви про арктичну навігацію (О. Довженко); Зараз тільки початок навігації (О. Гончар); Попливуть Дніпром у Чорне море сотні тисяч плотів, баржі хліба, встановиться судноплавство (Н. Рибак); Плавання в полярних широтах.

ПОЛІ́Т (рух, переміщення когось, чогось у повітрі), ПЛА́ВАННЯ, ШУГА́ННЯ, ПО́ШУГ поет. (стрімкий). Видно сокола по польоту, а сову по погляду (прислів'я); Тривала програма польоту дала змогу космонавтам залишати крісло і здійснювати вільне плавання в кабіні, під час якого вони виконували різні робочі операції (з журналу); Ще здалеку побачила (Надія) на фоні синьої хмари шугання гострокрилих ластівок (Я. Баш); Я пам'ятаю в шумі нив Весняне небо після злив І, наче пошуги жар-птиць, Останній спалах блискавиць (А. Малишко). — Пор. літання.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плавання — пла́вання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. плавання — Плавба, поет. плав; (судном) подорож, подорожування; (на морі) навігація, МОРЕПЛАВСТВО; (прибережне) каботаж; пор. РЕЙС. Словник синонімів Караванського
  3. плавання — -я, с. 1》 Дія за знач. плавати. Спортивне плавання — вид спорту, що включає плавання на різні дистанції певним стилем, підводне плавання, прикладне, синхронне, а також стрибки у воду та водне поло. 2》 Подорожування на човні, пароплаві і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плавання — ПЛА́ВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. пла́вати. Та Семен і плавати не вміє – що вже то за купання без плавання (Б. Грінченко); Плавання виникло з життєвих потреб людини. Рибальство, полювання вимагали від людини вміння триматися на воді (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. плавання — I піднімання твердих тіл на поверхні або всередині рідини; відбувається, коли виштовхувальна сила, що діє на тіло, не менша від його ваги. Універсальний словник-енциклопедія
  6. плавання — ПЛА́ВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. пла́вати. Та Семен і плавати не вміє — що вже то за купання без плавання (Гр., І, 1963, 352); Плавання виникло з життєвих потреб людини. Рибальство, полювання вимагали від людини вміння триматися на воді (Наука.. Словник української мови в 11 томах