1. Словник української мови у 20 томах

плавання

ПЛА́ВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. пла́вати.

Та Семен і плавати не вміє – що вже то за купання без плавання (Б. Грінченко);

Плавання виникло з життєвих потреб людини. Рибальство, полювання вимагали від людини вміння триматися на воді (з наук.-попул. літ.);

Вільне плавання в космосі.

2. Подорожування на човні, пароплаві і т. ін.; рейс судна.

Великому кораблю – велике плавання (прислів'я);

Одіссея – се збірка пісень про морські плавання і пригоди (І. Франко);

Виходим ми із гавані В моря далекі, в плавання (Л. Забашта);

Кругосвітнє плавання.

3. Навігація, судноплавство.

Плавання по Босфору – складний іспит для лоцманів і екіпажів суден (з наук.-попул. літ.);

Плавання в полярних широтах.

(1) Дале́ке пла́вання – перебування на суднах у відкритих морях і океанах за межами кордонів, установлених законодавством для каботажного плавання.

Пароплав прибув з-за моря, із далеких плавань (М. Терещенко);

Капітан далекого плавання;

(2) Кабота́жне пла́вання – те саме, що кабота́ж.

△ (3) Підво́дне пла́вання;

(4) Синхро́нне пла́вання;

(5) Фігу́рне пла́вання – групові гімнастичні вправи на воді.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плавання — пла́вання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. плавання — Плавба, поет. плав; (судном) подорож, подорожування; (на морі) навігація, МОРЕПЛАВСТВО; (прибережне) каботаж; пор. РЕЙС. Словник синонімів Караванського
  3. плавання — -я, с. 1》 Дія за знач. плавати. Спортивне плавання — вид спорту, що включає плавання на різні дистанції певним стилем, підводне плавання, прикладне, синхронне, а також стрибки у воду та водне поло. 2》 Подорожування на човні, пароплаві і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плавання — I піднімання твердих тіл на поверхні або всередині рідини; відбувається, коли виштовхувальна сила, що діє на тіло, не менша від його ваги. Універсальний словник-енциклопедія
  5. плавання — НАВІГА́ЦІЯ (плавання суден по морях, річках і т. ін.; пора, протягом якої можливе таке плавання), СУДНОПЛА́ВСТВО, ПЛА́ВАННЯ. Сама ж заступниця стоїть на площі і слухає розповідь капітана далекого плавання Данила Реви про арктичну навігацію (О. Словник синонімів української мови
  6. плавання — ПЛА́ВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. пла́вати. Та Семен і плавати не вміє — що вже то за купання без плавання (Гр., І, 1963, 352); Плавання виникло з життєвих потреб людини. Рибальство, полювання вимагали від людини вміння триматися на воді (Наука.. Словник української мови в 11 томах