плавати
ПЛА́ВАТИ, аю, аєш, недок.
1. Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або в воді.
Плавав лебідь на воді понад берегом (з казки);
Вода висихала і от тепер, де колись човни плавали, там лопушина розпустила свої широкі листи (Панас Мирний);
В фонтанах плавали золоті рибки (І. Нечуй-Левицький);
Ми довго плавали, потім сиділи на гарячому піску сухумського пляжу (А. Трипільський);
// Уміти держатися на воді й пересуватися в ній; займатися плаванням.
Марта не вміла добре плавати (Б. Грінченко);
Не так давно лікарі помітили, що діти здатні навчитися плавати раніше, ніж ходити (з наук.-попул. літ.);
// Служити або бути придатним для плавання (про судно).
– Настане .. час, зроблять такого човна, .. що він буде і плавати, і літати (Григорій Тютюнник);
// Перебуваючи в рідині, триматися на її поверхні, не тонути в ній (про предмети).
В горілці плавав червоний стручок перчиці (І. Нечуй-Левицький);
Дуже багато айсбергів плаває біля берегів Гренландії і Антарктиди (з навч. літ.);
* У порівн. Восени й весною, як розпочнеться негідь та сльота, все містечко з хатами й крамницями неначе плаває в болоті, рідкому, аж прозорому (І. Нечуй-Левицький);
// Мати властивість триматися на поверхні рідини (про тіла, питома вага яких менша від питомої ваги відповідної рідини).
Дерево плаває;
// перен. Лежати, перебувати в чому-небудь рідкому.
Переночує він так, плаваючи у власній крові (Г. Хоткевич);
// перен. Бути на поверхні, розпливатися по поверхні чого-небудь.
На жовтому пергаментному обличчі генерала плавала мрійлива посмішка (Ю. Бедзик).
2. Пересуватися по воді на човні, пароплавом і т. ін.; бути в плаванні (у 2 знач.).
Еней наш плив хоть дуже прудко, Та вже ж він плавав не деньок (І. Котляревський);
Хотів би Сашко, звичайно, бути моряком далекого плавання – щоб плавати доброю посудиною в заморські краї, по морях і океанах цілого світу (Ю. Смолич);
// розм. Служити на судні.
Цей товариш Курінний в недавньому минулому десь на Півночі на підводнім човні плавав (О. Гончар);
// Перебувати в рейсі (про судно).
Його корабель плавав лише в одному морі (Ю. Яновський).
3. перен. Плавно й легко літати, рухатися в повітрі (про птахів або про літальні апарати).
Гордо і тільки десь-колись помахуючи розпластаними крилами, плавав яструб високо понад полонинами в лазуровім океані (І. Франко);
Орли клекотіли, велично плаваючи понад глибокими, повними спеки міжгір'ями (О. Гончар);
// Пересуватися в космічному просторі за межами земного тяжіння або перебуваючи в стані невагомості.
Одягнений у спеціальний скафандр з автономною системою життєзабезпечення, він [О. А. Леонов] вільно плавав поза кораблем, віддаляючись від шлюзової камери на 5,35 метра (з газ.);
Тривала програма польоту дала змогу космонавтам залишати крісло і вільно плавати в кабіні (з газ.);
// Повільно, плавно пересуватися по небозводу (про сонце, місяць і т. ін.).
Плавав місяць у небі, як дим (В. Сосюра);
// Переміщуватися в повітрі внаслідок його коливання, руху.
Лампа рівно горіла, і в молочному світлі плавав дим папіроски (М. Коцюбинський);
Над луками плавав туман (П. Панч).
4. перен. Плавно рухатися, переміщуватися в різних напрямках.
Його руки, затягнені в рукавички, плавали у повітрі, як голуби (М. Коцюбинський);
// Плавно ходити.
Вона за стіл не сідала, а плавала, як лебедиця, то в хатину, то в комору, та все подавала страви на стіл (Григорій Тютюнник).
5. перен. Бути оповитим (маревом, туманом і т. ін.).
Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задушливому мареві (Ю. Яновський).
6. перен., розм. Не знаючи, не розуміючи чого-небудь, говорити або діяти наздогад, плутано.
[Олена:] Товариші, хто пам'ятає емульгатори бітумних емульсій? Тільки твердо, щоб не плавати (І. Микитенко);
– Жаль, Лялю, що нам в університеті не читали спецкурсу про практику підпільної роботи! – пошкодував Серга. – А тепер плавай. Ось як, приміром, подати б іншим сигнали про себе? – Діями, – сказала Ляля (О. Гончар).
◇ (1) Пла́вати мі́лко (на мілко́му) – не мати достатніх здібностей, знань, сил, досвіду і т. ін. для якої-небудь справи.
– В агротехніці ти плаваєш мілко. А без агрономічних знань бригадир рільничої бригади не бригадир (В. Логвиненко);
Все робив як треба, як має бути, а “нагортав” купу браку. Лише після обіду вже трохи пішло, як у Вілі. Гаврюшка теж плаває на мілкому (з газ.);
(2) Пла́вати як соки́ра – зовсім не вміти плавати.
– По-перше, ми з Анрі плаваємо, як сокира. А море, як на те, розбурхалось тої ночі на всі заставки (М. Куліш).
Значення в інших словниках
- плавати — пла́вати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- плавати — (судном) подорожувати; (на фльоті) служити; (у повітрі) літати; (як лебідь) П. ходити; (в тумані) бути оповитим чим; ШК. нетвердо знати; п-к -АЮЧИЙ що плаває, здатний плавати, плавець, плавучий, (курс валюти) нестійкий. Словник синонімів Караванського
- плавати — -аю, -аєш, недок. 1》 Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або у воді. || Уміти держатися на воді й пересуватися в ній; займатися плаванням. || Служити чи бути придатним для плавання (про судно). Великий тлумачний словник сучасної мови
- плавати — Пла́вати і пли́вати, -ваю, -ваєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плавати — пла́вати (пли́вати) шк., студ. не знаючи, не розуміючи, відповідати наздогад, плутано; бути невпевненим у відповідях (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- плавати — За життя риба пливає в воді, а по смерти любить пливати в вині. Жарт, коли їдять рибу і п'ють вино. Приповідки або українсько-народня філософія
- плавати — пла́вати мі́лко (на мілко́му). Не мати достатніх здібностей, знань, сил, досвіду і т. ін. для якої-небудь справи. — В агротехніці ти плаваєш мілко. А без агрономічних знань бригадир рільничої бригади не бригадир (В. Фразеологічний словник української мови
- плавати — ЛЕТІ́ТИ (пересуватися в повітрі за допомогою крил); ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ЛИ́НУТИ поет. (плавно); ЛІТА́ТИ, ПЛА́ВАТИ, БУЯ́ТИ, МА́ЯТИ, ШИРЯ́ТИ, ВИТА́ТИ книжн. (в різних напрямках); РИ́НУТИ поет. Словник синонімів української мови
- плавати — ПЛА́ВАТИ, аю, аєш, недок. 1. Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або в воді. Плавав лебідь на воді понад берегом (Укр.. Словник української мови в 11 томах
- плавати — Плавати, -ваю, -єш гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Словник української мови Грінченка