плавати
пла́вати
-аю, -аєш, недок.
1》 Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або у воді.
|| Уміти держатися на воді й пересуватися в ній; займатися плаванням.
|| Служити чи бути придатним для плавання (про судно).
|| Перебуваючи в рідині, триматися на її поверхні, не тонути в ній (про предмети).
|| Мати властивість триматися на поверхні рідини (про тіла, питома вага яких менша від питомої ваги відповідної рідини).
|| перен. Лежати, перебувати в чому-небудь рідкому.
|| перен. Бути на поверхні, розпливатися по поверхні чого-небудь.
2》 Пересуватися водою на човні, пароплавом і т. ін.; бути в плаванні (у 2 знач.).
|| розм. Служити на судні.
|| Перебувати в рейсі (про судно).
3》 перен. Плавно й легко літати, рухатися в повітрі (про птахів або про літальні апарати).
|| Пересуватися в космічному просторі за межами земного тяжіння або перебуваючи в стані невагомості.
|| Повільно, плавно пересуватися небозводом (про сонце, місяць і т. ін.).
|| Переміщуватися в повітрі внаслідок його коливання, руху.
4》 перен. Плавно рухатися, переміщуватися в різних напрямках.
|| Плавно ходити.
5》 перен. Бути оповитим (маревом, туманом і т. ін.).
6》 перен., розм. Не знаючи, не розуміючи чого-небудь, говорити або діяти наздогад, плутано.
7》 перен. Коливатися залежно від попиту і пропозиції (про валюту, її курс у міжнародних валютних відносинах).
Значення в інших словниках
- плавати — пла́вати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- плавати — (судном) подорожувати; (на фльоті) служити; (у повітрі) літати; (як лебідь) П. ходити; (в тумані) бути оповитим чим; ШК. нетвердо знати; п-к -АЮЧИЙ що плаває, здатний плавати, плавець, плавучий, (курс валюти) нестійкий. Словник синонімів Караванського
- плавати — Пла́вати і пли́вати, -ваю, -ваєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плавати — ПЛА́ВАТИ, аю, аєш, недок. 1. Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або в воді. Плавав лебідь на воді понад берегом (з казки); Вода висихала і от тепер, де колись човни плавали... Словник української мови у 20 томах
- плавати — пла́вати (пли́вати) шк., студ. не знаючи, не розуміючи, відповідати наздогад, плутано; бути невпевненим у відповідях (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- плавати — За життя риба пливає в воді, а по смерти любить пливати в вині. Жарт, коли їдять рибу і п'ють вино. Приповідки або українсько-народня філософія
- плавати — пла́вати мі́лко (на мілко́му). Не мати достатніх здібностей, знань, сил, досвіду і т. ін. для якої-небудь справи. — В агротехніці ти плаваєш мілко. А без агрономічних знань бригадир рільничої бригади не бригадир (В. Фразеологічний словник української мови
- плавати — ЛЕТІ́ТИ (пересуватися в повітрі за допомогою крил); ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ЛИ́НУТИ поет. (плавно); ЛІТА́ТИ, ПЛА́ВАТИ, БУЯ́ТИ, МА́ЯТИ, ШИРЯ́ТИ, ВИТА́ТИ книжн. (в різних напрямках); РИ́НУТИ поет. Словник синонімів української мови
- плавати — ПЛА́ВАТИ, аю, аєш, недок. 1. Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або в воді. Плавав лебідь на воді понад берегом (Укр.. Словник української мови в 11 томах
- плавати — Плавати, -ваю, -єш гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Словник української мови Грінченка