плавати

Значення в інших словниках

1. плавати — пла́вати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. плавати — (судном) подорожувати; (на фльоті) служити; (у повітрі) літати; (як лебідь) П. ходити; (в тумані) бути оповитим чим; ШК. нетвердо знати; п-к -АЮЧИЙ що плаває, здатний плавати, плавець, плавучий, (курс валюти) нестійкий. Словник синонімів Караванського
3. плавати — -аю, -аєш, недок. 1》 Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або у воді. || Уміти держатися на воді й пересуватися в ній; займатися плаванням. || Служити чи бути придатним для плавання (про судно). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. плавати — Пла́вати і пли́вати, -ваю, -ваєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. плавати — ПЛА́ВАТИ, аю, аєш, недок. 1. Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або в воді. Плавав лебідь на воді понад берегом (з казки); Вода висихала і от тепер, де колись човни плавали... Словник української мови у 20 томах
6. плавати — пла́вати (пли́вати) шк., студ. не знаючи, не розуміючи, відповідати наздогад, плутано; бути невпевненим у відповідях (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. плавати — пла́вати мі́лко (на мілко́му). Не мати достатніх здібностей, знань, сил, досвіду і т. ін. для якої-небудь справи. — В агротехніці ти плаваєш мілко. А без агрономічних знань бригадир рільничої бригади не бригадир (В. Фразеологічний словник української мови
8. плавати — ЛЕТІ́ТИ (пересуватися в повітрі за допомогою крил); ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ЛИ́НУТИ поет. (плавно); ЛІТА́ТИ, ПЛА́ВАТИ, БУЯ́ТИ, МА́ЯТИ, ШИРЯ́ТИ, ВИТА́ТИ книжн. (в різних напрямках); РИ́НУТИ поет. Словник синонімів української мови
9. плавати — ПЛА́ВАТИ, аю, аєш, недок. 1. Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або в воді. Плавав лебідь на воді понад берегом (Укр.. Словник української мови в 11 томах
10. плавати — Плавати, -ваю, -єш гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Словник української мови Грінченка