плавати

ПЛА́ВАТИ, аю, аєш, недок.

1. Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або в воді.

Плавав лебідь на воді понад берегом (Укр.. казки, 1951, 53);

Вода висихала і от тепер, де колись човни плавали, там лопушина розпустила свої широкі листи (Мирний, IV, 1955, 16);

В фонтанах плавали золоті рибки (Н.-Лев., III, 1956, 295);

Ми довго плавали, потім сиділи на гарячому піску сухумського пляжу (Трип., Дорога.., 1944, 50);

// Уміти держатися на воді й пересуватися в ній; займатися плаванням.

Марта не вміла добре плавати (Гр., І, 1963, 421);

Не так давно лікарі помітили, що діти здатні навчитися плавати раніше, ніж ходити (Наука.., 10, 1968, 41);

// Служити або бути придатним для плавання (про судно).

— Настане.. час, зроблять такого човна, ..що він буде і плавати, і літати (Тют., Вир, 1964, 41);

// Перебуваючи в рідині, триматися на її поверхні, не тонути в ній (про предмети).

В горілці плавав червоний стручок перчиці (Н.-Лев., III, 1956, 280);

Дуже багато айсбергів плаває біля берегів Гренландії і Антарктиди (Фіз. геогр., 5, 1956, 119);

*У порівн. Восени й весною, як розпочнеться негідь та сльота, все містечко з хатами й крамницями неначе плаває в болоті, рідкому, аж прозорому (Н.-Лев., І, 1956, 50);

// Мати властивість триматися на поверхні рідини (про тіла, питома вага яких менша від питомої ваги відповідної рідини).

Дерево плаває;

// перен. Лежати, перебувати в чому-небудь рідкому.

Переночує він так, плаваючи у власній крові (Хотк., II, 1966, 356);

// перен. Бути на поверхні, розпливатися по поверхні чого-небудь.

На жовтому пергаментному обличчі генерала плавала мрійлива посмішка (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 77).

2. Пересуватися по воді на човні, пароплавом і т. ін.; бути в плаванні (у 2 знач.).

Еней наш плив хоть дуже прудко, Та вже ж він плавав не деньок (Котл., I,1952, 113);

Хотів би Сашко, звичайно, бути моряком далекого плавання — щоб плавати доброю посудиною в заморські краї, по морях і океанах цілого світу (Смолич, V, 1959, 26);

// розм. Служити на судні.

Цей товариш Курінний в недавньому минулому десь на Півночі на підводнім човні плавав (Гончар, Тронка, 1963, 179);

// Перебувати в рейсі (про судно).

Його корабель плавав лише в одному морі (Ю. Янов., II, 1958, 33).

3. перен. Плавно й легко літати, рухатися в повітрі (про птахів або про літальні апарати).

Гордо і тільки десь-колись помахуючи розпластаними крилами, плавав яструб високо понад полонинами в лазуровім океані (Фр., VI, 1951, 21);

Орли клекотіли, велично плаваючи понад глибокими, повними спеки міжгір’ями (Гончар, III, 1959, 111);

// Пересуватися в космічному просторі за межами земного тяжіння або перебуваючи в стані невагомості.

Одягнений у спеціальний скафандр з автономною системою життєзабезпечення, він [О. А. Леонов] вільно плавав поза кораблем, віддаляючись від шлюзової камери на 5,35 метра (Веч. Київ, 18.III 1967, 3);

Тривала програма польоту дала змогу космонавтам залишати крісло і вільно плавати в кабіні (Рад. Укр., 23. Х 1962, 2);

// Повільно, плавно пересуватися по небозводу (про сонце, місяць і т. ін.).

Плавав місяць у небі, як дим (Сос., І, 1957, 149);

// Переміщуватися в повітрі внаслідок його коливання, руху.

Лампа рівно горіла, і в молочному світлі плавав дим папіроски (Коцюб., II, 1955, 286);

Над луками плавав туман (Панч, Вибр., 1947, 362).

4. перен. Плавно рухатися, переміщуватися в різних напрямках.

Його руки, затягнені в рукавички, плавали у повітрі, як голуби (Коцюб., II, 1955, 377);

// Плавно ходити.

Вона за стіл не сідала, а плавала, як лебедиця, то в хатину, то в комору, та все подавала страви на стіл (Тют., Вир, 1964, 215).

5. перен. Бути оповитим (маревом, туманом і т.ін.).

Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задушливому мареві (Ю. Янов., II, 1958, 193).

6. перен., розм. Не знаючи, не розуміючи чого-небудь, говорити або діяти наздогад, плутано.

[Олена:] Товариші, хто пам’ятає емульгатори бітумних емульсій? Тільки твердо, щоб не плавати (Мик., І, 1957, 159);

— Жаль, Лялю, що нам в університеті не читали спецкурсу про практику підпільної роботи! — пошкодував Серга. — А тепер плавай. Ось як, приміром, подати б іншим сигнали про себе? — Діями, — сказала Ляля (Гончар, IV, 1960, 69).

◊ Мі́лко пла́вати див. мі́лко;

Пла́вати як (мов, немо́в і т. ін.) сир (варе́ник, пирі́г) у ма́слі див. ма́сло.