плавко
ПЛА́ВКО.
1. Присл. до плавки́й 2.
Неріса танцює, все держачись позад Антея; танцює – безгучно, тихо, плавко, мірно (Леся Українка);
Жива народна мова має кілька дуже простих способів до уникання збігу багатьох шелестівок, і через те слова єднаються плавко (В. Самійленко);
Тоня .. обсихає, підставивши сонцю свої .. плавко стікаючі плечі (О. Гончар).
2. присл. Без затримки; вільно.
Довбня плавко, без запинки рішив одну задачу, потім другу, третю (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)