плавко

ПЛА́ВКО.

1. Присл. до плавки́й 2.

Неріса танцює, все держачись позад Антея; танцює — безгучно, тихо, плавко, мірно (Л. Укр., III, 1952, 463);

Жива народна мова має кілька дуже простих способів до уникання збігу багатьох шелестівок, і через те слова єднаються плавко (Сам., II, 1958, 366);

Тоня.. обсихає, підставивши сонцю свої.. плавко стікаючі плечі (Гончар, Тронка, 1963, 233).

2. присл. Без затримки; вільно.

Довбня плавко, без запинки рішив одну задачу, потім другу, третю (Мирний, IV, 1955,112).

Значення в інших словниках

1. плавко — пла́вко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. плавко — 1》 Присл. до плавкий 2). 2》 присл. Без затримки; вільно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плавко — ПЛА́ВКО. 1. Присл. до плавки́й 2. Неріса танцює, все держачись позад Антея; танцює – безгучно, тихо, плавко, мірно (Леся Українка); Жива народна мова має кілька дуже простих способів до уникання збігу багатьох шелестівок...  Словник української мови у 20 томах
4. плавко — Плавко нар. Плавно, безъ задержекъ. Більш укиньте масла в кашу, то вона плавкіш ітиме горлом. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка