Словник української мови у 20 томах

планковий

ПЛА́НКОВИЙ, а, е.

Прикм. до пла́нка;

// Який має форму, вигляд планки, планок.

Найбільш поширений планковий паркет, що складається з невеликих дощечок (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. планковий — пла́нковий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. планковий — -а, -е. Прикм. до планка. || Який має форму, вигляд планки, планок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. планковий — ПЛА́НКОВИЙ, а, е. Прикм. до пла́нка; // Який має форму, вигляд планки, планок. Найбільш поширений планковий паркет, що складається з невеликих дощечок (Стол.-буд. справа, 1957, 204).  Словник української мови в 11 томах