планковий

пла́нковий

-а, -е.

Прикм. до планка.

|| Який має форму, вигляд планки, планок.

Значення в інших словниках

1. планковий — пла́нковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. планковий — ПЛА́НКОВИЙ, а, е. Прикм. до пла́нка; // Який має форму, вигляд планки, планок. Найбільш поширений планковий паркет, що складається з невеликих дощечок (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. планковий — ПЛА́НКОВИЙ, а, е. Прикм. до пла́нка; // Який має форму, вигляд планки, планок. Найбільш поширений планковий паркет, що складається з невеликих дощечок (Стол.-буд. справа, 1957, 204).  Словник української мови в 11 томах