плеканий
ПЛЕ́КАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до плека́ти.
Був він підліток жилавий, стрункий і, по всьому видно, плеканий матір'ю (Я. Гримайло);
Шумить земля благословенна Гіллям квітуючих садів, Що в праці плекані щоденній Гордяться зав'яззю плодів (М. Гірник);
Його ображає згадка про те, що молодший брат, которого він не мав і за боже пошиття, знищив усі його заміри, два роки плекані в серці, як найкращі мрії... (М. Коцюбинський);
Здійснились мрії, Плекані надії (П. Воронько).
2. у знач. прикм. Те саме, що ви́коханий 2.
Олесь .. погладив свою гарну, темну, плекану бороду (О. Кобилянська).
3. у знач. прикм. Зніжений доглядом і піклуванням.
Е-е, славні мужчини. Такі кохані та плекані – хоч живими в рамку заводь... (І. Рябокляч);
Серед гомінливої отари плеканих міських паненят Ольга виглядала як сільське .. ягня (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)