плеканий

пле́каний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до плекати.

2》 у знач. прикм. Те саме, що викоханий 2).

3》 у знач. прикм. Зніжений доглядом і піклуванням.

Значення в інших словниках

1. плеканий — пле́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. плеканий — Пле́каний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. плеканий — ПЛЕ́КАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до плека́ти. Був він підліток жилавий, стрункий і, по всьому видно, плеканий матір'ю (Я. Гримайло); Шумить земля благословенна Гіллям квітуючих садів, Що в праці плекані щоденній Гордяться зав'яззю плодів (М.  Словник української мови у 20 томах
4. плеканий — ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І.  Словник синонімів української мови
5. плеканий — ПЛЕ́КАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до плека́ти. Був він підліток жилавий, стрункий і, по всьому видно, плеканий матір’ю (Грим., Син..  Словник української мови в 11 томах
6. плеканий — Плеканий, -а, -е Заботливо, нѣжно воспитанный. Уман. у.  Словник української мови Грінченка